Презентація проекту-дослідження на тему «Видатні математики»

Мета. Познайомити із досягненнями у математиці видатних вчених, подати короткі біог­рафічні відомості про українських математиків, розглянути цікаві миттєвості із життя видатних математиків.

План заходу:

1 частина – Видатні математики-українці. http://innazdor.ucoz.ua/load/matematika/4

2 частина – Доробки учнів „Видатні математики”, „100 афоризмів, цитат та висловлювань, присвячених математиці” http://innazdor.ucoz.ua/load/roboti_uchniv/6

3 частина – Калейдоскоп цікавих миттєвостей із життя видатних математиків. http://innazdor.ucoz.ua/load/matematika/4

Ведучий 1. Історія науки знає багато визначних математиків. Починаючи із древніх — Піфагор, Евклід, Архімед — до сучасних. Минуть роки, століття, математика підніметься до нових вер­шин, але імена велетнів математичної науки людство не забуде ніколи. За математичними знаками і символами вони бачили не «суху науку», а реальний зміст явищ, їхню суть. Але шлях у науку тернистий. Велико­го легко не досягнеш!

Ведучий 2. «Невимірна множина проблем у мате­матиці, і як тільки одну, з них розв'язано, на її місце випливають незліченні нові проблеми», — казав великий математик Гільберт. Ведучий 1. І тому математика постійно розвивається. Видатні математики — це ті, хто раптово робить очевидними зміни, що відбулися в науці до них або відбуваються навколо. Ведучий 2. А зараз перша сторінка наших спільних досліджень: Видатні математики-українці.

 

Ведучий 1. Сторінка 2: Доробки учнів 11 класу „Видатні математики”, та „100 афоризмів, цитат та висловлювань, присвячених математиці”

Ведучий 2. Ми учні 11 класу дослідивши життєвий шлях видатних математиків вирішили створити мультимедійні презентації. - ( представлення презентацій)

 

Ведучий 1. Сторінка 3: Калейдоскоп цікавих миттєвостей із життя видатних математиків. Ведучий 2. Переглянувши більше 100 біографічних довідок вчених математиків і відібравши для дослідження 80 з них, цікавих своїм особистим життям, зокрема: походженням, освітою, здоров'ям, поглядами, незвичайними ситу­аціями тощо. Ми узагальнили та систематизували матеріал і подали у вигляді діаг­рам для спостереження та порівняння. Доробок пропонуємо вашій увазі.

1) Життя і діяльність вчених математиків просліджується у всі часи від V ст. до н. е. і по XX ст. н. е. Це можна спостерігати на діаг­рамі № 1. Діаграма №1 Як видно з діаграми, дослідженням найбільше охоплено XVIII і XIX століття.

 

2) У калейдоскопі промайнули біографії вчених різних національностей із різних держав і країн світу. Поглянемо на діаг­раму № 2. Найменша кількість представників Індії, Норвегії. Чехії. Угорщини, Іспанії. Швейцарії. України і Польщі: найбільша кількість представників Америки. Англії. Стародавньої Греції. Німеччини, Італії, Росії і Франції. Діаграма № 2 Як бачимо, серед видатних вчених різних національностей є представники і з України — це Остроградський, Вороний, Боголюбов, та Кравчук.

 

3) Майбутні вчені народжувалися у різних сім’ях: багатих та бідних, заможних та знатних. По-різному складалось життя і проходило дитинство цих великих, у майбутньому, людей. Дехто жив у розкошах, а дехто потерпав від злиднів і труднощів. У зрілому віці одні жили у славі, а інших не розуміли їхні сучасники і слава прийшла до них після їхньої смерті. Про все це видно із діаграми №3 Діаграма № 3. Але перш ніж ми поглянемо на цю діаграму, заглянемо в дитинство окремих видатних математиків. Жан Д'Аламбер (Перон). Початок його життя, як у поганому ро­мані: листопад, ніч. мороз, заметіль. На східцях церкви святого Жана лежав маленький згорточок, тихенько здригався і попискував. Його знайшов поліцейський, побачив, що то було немовля у дорогій ковдрі. Виявилось, що це був хлопчик, його віддали на виховання у багатодітну сім'ю, жінці скляра. Хлопчика назвали Жаном Пероном (значить Жаном Круглим) по імені церкви, де його знайшли. Став­ши дорослим, він сам собі вигадав ім'я: Жан Перон Д'Аламбер. Нікколо Тарталья. Дійсне прізвище вченого — Фонтана. Наро­дився у бідній сім! Коли місто окупували французи, батько Нікколо загинув. Озвірілі солдати грабували, палили, вбивали. Маленького Нікколо тяжко поранили і викинули у вікно, при цьому пошкодили йому щелепу, у нього був розсічений язик. Матері вдалося врятува­ти життя сина, але вільно говорити Нікколо вже ніколи не міг, мова його була вкрай незрозумілою, від чого він і дістав прізвисько Тар­талья, тобто заїка.

 

4) По-різному майбутні математики здобули освіту. Більшості з них пощастило навчатися у кращих вчителів, у престижних школах. Великий вплив на своїх дітей мали їх освічені батьки. Але багато хто не мав такої можливості через злидні та інші труднощі, а тому таким дітям прийшлось здобувати освіту самотужки. Ось поглянемо на таку діаграму. Декілька фактів стосовно цієї діаграми. Про феноменальну пам'ять Пуссена говорять, що він однієї без­сонної ночі обчислив у пам'яті 27 цифр квадратного кореня із 53-цифрового числа, а ранком записав їх. Дазе - це була людина-рахівник. У 15 років він виступав перед публікою. Обдаровані від природи діти з'являються у всі часи і серед всіх народів. — Боголюбов у 14 років став студентом АН. — Ейлер у 20 років одержав запрошення до Петербурзької АН. У 26 років його обрали академіком. — Гамільтон у 3 роки читав, у 5 років знав три мови, у 10 років став студентом, у 12 років знав 12 мов, у 22 роки став професо­ром. — Фрідман займався наукою у 6 класі. — Грін, навпаки, тільки у 40 років вступив до університету. Деякі жадібні до знань діти, не маючи можливості одержати освіту, були самоучками. Ось деякі факти. Тарталья через бідність залишив школу, вивчивши абетку тільки до букви К. Потім самостійно опанував грамоту, оволодів латинсь­кою і грецькою мовами, математикою. Не маючи паперу для вправ, він свої записи та обчислення робив на надгробках одного з за­тишних кладовищ Софі Жермен батьки не дозволяли займатися математикою. якою вона захоплювалась. Софія писала свої виклади таємно но­чами під ковдрою. Еваріст Галуа, будучи хлопчиком, прочитав першу математичну книжку, що потрапила до його рук — це «Геометрія» Лежандра. Прочитав її так, як інші читають роман.

 

5) відносно здоров'я великих вчених треба сказати, що одні вчені мали гарне здоров'я, інші хворіли, хто з дитинства, хто уже в зрілому віці. Є серед вчених і довгожителі, і ті, що пішли з життя у ранньому віці, дехто від хвороби, які того часу були невиліковні. Є вчені, які померли своєю смертю, а є і ті, що загинули насиль­ницькою смертю. Прослідкуємо це на діаграмі № 5а. Загинули від хвороби: - від запалення легенів - Декарт, Больцано, Ковалевська; - від чуми – Шикард; - від серцевого нападу - Лузін; - від злиднів і хвороб - Абель; - у стані, близькому до психозу - Больяй.
Померли насильницькою смертю: Піфагор - випадково під час повстання; Архімед - від руки римлянина під час облоги Сіракуз; Гіпатія - вбили християнські фанатики; Вільмес - спалили інквізитори; Бонах - загинув у фашистських застінках; Галуа - загинув на дуелі у 20 років. Ляпунов - самогубство. Ось деякі витяги з цього приводу. , Нестриманість і дратівливість Больяя, успадковані ним від ма­тері, приводили його до сварок з товаришами, які закінчувалися поєдинками. Справа доходила до того, що одного дня його викли­кали на дуель відразу 12 офіцерів. У 24 роки Паскаля розбив параліч (в дитинстві його покусав скажений пес). Він ледве пересувався на милицях, але и далі працював. Здавалось дух цієї людини переміг її немічну плоть. Потім здоров'я Паскаля то поліпшувалось, то погіршувалось. Коли йому стало краще, він зібрався одружитися, але нещасний випадок (ка­рету понесли коні) зовсім вибив Паскаля із нормального життя. З цієї миті, можна вважати, що він помер, хоч ще прожив 8 років. Він сидів одягнений у волосяницю, утикану цвяхами, жовтий, худий. мовчазний. Паскаль помер на 39 році життя. Під час німецької окупації Стефана Бонаха замучили фашисти: його кинули до в'язниці, де вчений був використаний як донор для годування вошей з метою виготовлення протитифозної сиворотки Окремо слід розглянути діаграму довгожителів серед вчених ма­тематиків, якщо за точку відліку взяти 70 років, то до цього віку і довше дожили такі вчені, як: Кулік, Вінер, Лейбніц (по 70 років) Фішер (72); Чаплигін (73); Кардано і Архімед (по 75); Ейлер (76) Гулак (77); Лагранж (77); Галілей (78); Платон (80); Вівіані (81); Жордан (84); Діофант(84); Пуссен (87); Гаусс (88); Піфагор (90) Фалес (до 100 років).

 

 6) Математика стала у пригоді вченим при виконанні складних задач у різні часи. Знання математики допомогли французу Вієту розкрити шифр у переписці іспанського короля Філіппа II під час війни Франції з Іспанією, чим прискорив перемогу Франції. За це іспанська інквізиція оголосила Вієта чаклуном і боговідступником і присудила його до спалення на вогнищі. Архімед за допомогою математичних розрахунків сконструював силу-силенну всіляких механізмів, що допомогли у війні проти рим­лян при облозі Сіракуз до такої міри, що Марцелло вимушений був сказати: «Треба припинити війну проти геометра». Пізніше тільки зрада допомогла римлянам ввійти до Сіракуз. Математика не була єдиною справою, якою займалися видатні вчені Багато з них паралельно мали і іншу професію. Для багатьох вчених математика - це все життя. Важко хворий Боссю до такої міри ослаб, що не подавав ніяких ознак життя. Коли над ним схилились його друзі, які вже думали, що він помер, тоді один в них зауважив: «Зачекайте! Боссю. скажі-скільки буде сім помножити на дев'ять?» Тяжко хворий, не розплющуючи очей, ледь чутно сказав: «63» Друзі зраділи: „Раз обчислює значить живий”. Тяжко хворому Вороному забороняли займатися обчисленням, взагалі математикою. Він і сам це розумів, але в той же час говорив лікарям: «Як ви не розумієте, що заняття математикою це і є життя, а інакше для чого ж тоді жити» Коли на одній вченій раді постало питання, якому предмету у програмах віддати перевагу - мові чи математиці, піднявся мов­чазний Гіббс і сказав: «Математика — це мова». Про те, що математика може все, влучно сказав Чаплигін у розмові з майбутнім інженером: «Вчіть математику, все будете знати». Штейнгауз відмітив, що якщо двом різним людям доручити ви­конати якусь одну справу, то її краще зробить математик.

 

7) Вчені математики у різні часи не стояли осторонь політичних дій, вони були у них активними учасниками. Деякі виступали проти релігії, проти існуючого уряду і потерпали від цього. Больцано — виступав проти уряду. За ці виступи його звільнили з роботи, віддали під нагляд поліції. Галуа — революціонер, публічно виступав проти королівського режиму. Його супротивники підлаштували ситуацію, що привела до дуелі, на якій він і загинув у 20 років, встигши за цей короткий свій вік зробити дуже багато в галузі математики. Марков (батько) — виступав проти царських сатрапів. Лузін — революціонер. Галілей — під натиском інквізиції відрікся від «єресі Коперніка», але ходить легенда, що, піднімаючись з колін, він сказав: «А все ж таки вона вертиться» (маючи на увазі Землю). Вільмес Паоло — мав необережність у присутності інквізитора Торквемади сказати, що він знає, як розв'язуються рівняння чет­вертого ступеня, які, за словами Торквемади. самим Богом були заховані від людей. За це Паоло було заарештовано, після страш­них тортур його було спалено за вироком іспанської інквізиції. Шикарда — за винахід лічильної машини (арифмометра) інквізиція засудило до церковного каяття. Машину спалили. Лобачевському — за його атеїзм, волелюбний характер була за­гроза бути звільненим з університету і відданим у солдати. Енштейн — при Гітлері йому винесли заочно смертний вирок. Янішевський — відмовився прийняти присягу на вірність австрійському уряду, змушений був переховуватись, Платона правитель Сіракуз Діонісій-старший продав у рабство. Гіпатію з Александрії — християнські фанатики вбили за те, що вона не прийняла їх віру.

 

8) Математика чудова наука Олександр з Вільдьє — написав пісню про алгоритм, яка скла­дається з 2645 віршів. Леонардо да Вінчі—назвав механіку «раєм математичних наук». У XV ст. арифметику називали малим мистецтвом», а алгебру - «великим мистецтвом» Ньютон—сказав про математику, що вона подібна до сварливої жінки, якщо хто захоче з нею поспілкуватися, то повинен весь час сперечатися. Магніцький — це прізвище дав йому Петро І за велике прагнен­ня першого до математики' , Бурбакі — це псевдонім, під яким виступала ціла група вчених математиків. Лагранж — за велику ерудицію Наполеон назвав його «Хеопсовою пірамідою математичних наук». Гаусса — називали «королем математики» навіть його сучас­ники. Вієта—називали «батьком алгебри». Вінера — називали «батьком кібернетики». Ковалевську—називали «небесною музою». Одна з кривих у математик називається «Локон Аньєзі». . Квітка гортензія була названа на честь жінки-математика, яка привезла її з Індії. Математика чудова наука

(Додаток:Презентація зі слайдами, які містять діаграми)